PDF Версія для друку E-mail

Антологія публікацій у газеті PostПоступ

Антологія публікацій у газеті PostПоступ
Формат:  70х100/16
Палітурка:  Обкладинка (3)
Сторінок:  624
Рік видання:  2005
ISBN:  966-8445-27-9
Ціна за шт.:  45.00грн.     35.00грн.     
Анотація
На початку належить сказати коротке слово. Адже Слово завжди було на початку і передувало Дії. І Слово було «Post-Поступ», і було воно Знаком для багатьох веселих та винахідливих людей першої половини 90-х років тепер уже минулого століття. Хоча пішло це слово (як видно з його структури) з простішого — «Поступ», напівпідпільної газетки, що її робили у Львові, друкували у Вільнюсі, а розповсюджували де могли хлопці і дівчата з «Товариства Лева» у 1989-1990-му. У свою чергу, тут вартувало б зізнатись, що це протослово походить від Франкового «що таке поступ?» з-перед багатьох років раніше. Так само не гріх було б детальніше розповісти, як після перемоги демократів на окремо взятій території Галичини під час виборів 1990-го, відпала потреба у самвидаві і газетку офіційно зареєстрували в органах державної влади, і навіть трохи видавали в першій половині 1991-го. І тим паче, годилося б сказати, чим проріс «Пост-Поступ» після своєї фізичної смерті у 1996-му: перерахувати газети, що відбрунькувалися від нього; ініціативи, що він їх підтримував чи й породив; людей, які стартували з ним, і що ті люди внесли в українську журналістику. Годилося б, подай пунктиром окреслити певну географію — фізичну (не лише від Ужгорода до Луганська, а й на всі чотири сторони від нашої рідної чужини), політичну (від лівих до правих, від владного Олімпу до сільських маргіналів), естетичну (від молодіжної культури до молодої культури), — географію чину «газети нашої мрії», як ми не цурались називати «П-П» в кращі часи (саме ті часи охоплює ця Антологія). Годилося б сказати багато, бо та газета була символом певної генерації. І щось у цій книзі таки є від схоластичної мудрості енциклопедичних довідників (див. Вступну статтю та Реєстр імен). Повніші знання можна було б почерпнути у науковців — якщо поновиться тенденція писати кандидатські та докторські дисертації на матеріалах феноменальної преси початку 90-х (а «П-П» був, по правді, хоч унікальною, та не єдиною подібною проявою)? І якщо ця книга спричиниться до такого процесу — буде super. Однак мені йшлося про те, аби наголосити певну тяглість (спадкоємність, тобто) цього феномену. Адже від тих «поступів» залишились не лише живі люди, а й живі проекти (як-то щоденна газета з такою ж назвою у Львові). І залишилась в тих людях і проектах не лише ностальгія за часами молодості та свободи, а й кінетична готовність повторити колишній досвід у нових умовах. Саме таким типам, підстаркуватим і зовсім юним, розкиданим по країні та поселеннях, по різних соціальних стратах, адресована ця книга - як Знак. Знак того, що ми не лише були, а є і будемо. Бо маєм в серці, як відомо, те, що не вмирає.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Востаннє змінено: середа, 02 грудень 2020 05:46